Це збірна назва для всіляких викривлень капелюшків і ніжок гриба, які надають йому нетоварний вигляд. Ці дефекти практично завжди пов'язані з порушенням мікроклімату:
Ви самі можете спровокувати скачки клімату в камері.
Наприклад, система зволоження працює за таймером – у камері вирощування цього робити не можна.
Найбільш ідеальний варіант зволоження: частина форсунок зволоження (або ультразвуковий зволожувач) працює постійно, створюючи певну вологість повітря 82-84%. Друга частина форсунок активується датчиком вологості при зниженні вологості до 84%. При досягненні оптимальної вологості сенсорний контролер відключає частину форсунок.
Якщо у вас немає клімат-контролерів, ви можете навіть не знати, що температура і вологість коливаються у вашій камері.
Реакцію гливи на коливання (стрибки) мікроклімату ми бачимо вже через кілька днів. За зовнішнім виглядом грибів можна визначити, який кліматичний фактор став причиною дефекту.
Багато грибників називають бактеріозом будь-яке інфекційне ураження мертвих грибів. Але це не бактеріоз.
Причиною бактеріозу є бактерії роду (виду) Pseudomonas tolaasii, про це окрема стаття про бактеріоз.
Давайте поглянемо на фото.
Чому на цих грибах з'являється цвіль?
Спочатку відчувався брак вологи в повітрі - гриб в центрі сухий, з неживим коричневим кольором капелюшка.
Ті два гриби, які на фото вище і трохи лівіше, почали розвиватися пізніше, коли підвищили вологість.
Але підняли або надто високо, або надто швидко.
Тому гриби перевернули капелюшки догори, оголили гіменофор, щоб вони могли випаровувати власну вологу.
Але ці скачки вологи вбили гриби. На мертвих грибах почав осідати конденсат, на ньому з'явилася цвіль.
Поверхня капелюшків грибів жовтіє, починає всихати, розтріскуватися і змінювати колір навіть при оптимальній вологості.
Краї капелюшків буріють, на дотик вони сухі і теплі.
Коли гливи тріскаються, краї капелюшка лопаються і рвуться.
Іноді це відбувається після збору грон, а іноді на самому мішку.
При нормальній швидкості потоку повітря розрив капелюха відбувається, якщо періодично підвищується низька вологість.
Наприклад, при поливі підлоги водою.
Потрібно підтримувати вологість в камері постійною! І не менше 83% -90% - в залежності від температури в камері вирощування і штаму.
Якщо швидкість повітря трохи перевищує оптимальну, краї капелюшків опускаються, захищаючи гіменофор від висихання. Особливо це помітно, якщо вологість повітря також нижче оптимальної.
Є сорти гливи, у яких капелюшок коричневий. Це характерний колір здорових грибів багатьох штамів pulmonaris. Детальніше тут.
Проте запевняю, ви ніколи не сплутаєте коричневий колір капелюшка з грибом здоровим і обвітреним.
Край капелюшка гриба стає хвилястим і / або утворює невеликі нарости, як на фото.
Якщо капелюшок гливи загнутий вниз, це однозначно свідчить про невелику нестачу вологості (80-83%) в камері для вирощування.
Якщо вологість падає ще нижче, глива стає світлою і сухою. Гіменофор стоншується і стає білим або жовтуватим.
Гриб швидко старіє, щоб швидше випустити спори. В даному випадку гриб складається тільки з шкіри і пластинок; не містить м'якоті грибів, тому легкий.
Тому капелюшки загортаються, відкриваючи гіменофор. Дивіться зображення нижче.
Перше - придбати прилад-анемометр і виміряти витрату, прикріпивши прилад безпосередньо до вихідного отвору стакана-насадки в повітропроводі.
Якщо у вас двозонна система вирощування, то швидкість має бути 8, максимум 10 м/с.
По-друге, перевірте вологість у камері іншим приладом, а не тим, що є у вашій камері, або перекалібруйте свій прилад.
Це можна зробити як в метрологічній лабораторії, так і самостійно за допомогою високочутливого, але досить дорогого аспіраційного психрометра.
Грони, які ви бачите вгорі праворуч, краще за будь-який прилад вказують на недостатню кількість вологи.
Від нестачі вологи глива жовтіє і сохне.
Якщо при цьому ваш психрометр показує 89%, це однозначно говорить про необхідність його перевірки.
У камері має бути кілька приладів для вимірювання вологості, безпосередньо в рядах, недалеко від грон, що ростуть.
По-третє, перевірте, у який бік дме зі стаканчиків.
Якщо вони розвернулися в сторони, або випали з повітропровода, усуньте ці недоліки.
І перевірте рециркуляційний фільтр - якщо він забруднений, вологість в камері може знизитися.
Зовнішній вигляд грибів різниться в залежності від того, наскільки перевищений рівень вуглекислого газу і на якій стадії розвитку були пошкоджені зачатки.
При цьому глива скручується або витягується в трубочку або притискається до плівки на блоці. Для опису зовнішнього вигляду такого плодового тіла використовуються різні порівняння:
І все це виникає через надлишок CO2, а ступінь деформації залежить від його кількості та супутніх факторів.
При такому стані грибів необхідно перевірити правильність монтажу та роботу системи вентиляції.
Як правило, в такій ситуації присутні кілька факторів: крім підвищеного СО2, можна спостерігати низьку швидкість випаровування вологи у грибів.
Коли швидкість потоку недостатня, він не може забрати вуглекислий газ і хмару вологи, накопичену в результаті дихання грибів.
Тому симптоми можуть бути змішаними, і грибні друзи різного віку виглядають по-різному.
Найчастіше це говорить про те, що на ранніх етапах розвитку зачатків була велика кількість вуглекислого газу.
Всі дефекти, у яких ніжка тонка або товста, а капелюшок маленький чи викривленний, описані в статті «Дія вуглекислого газу»
Частою причиною негарної форми і пожовтіння грибів є субстрат надлишком вологи (більше 74%).
Наприклад - перекручена глива.
Все плодове тіло вивертається навиворіт (загинається) і стає хвилястим. Капелюшок жовтіє.
Гіменофор росте неприродно, залишається білим або теж жовтіє.
Якщо гриби зігнуті тільки через підвищений вміст вуглекислого газу, вони мають нормальну м'якоть.
При надлишку води в субстраті глива не пружна і водяниста на дотик.
Якщо гриб стиснути в руці, вода тече, а м’якоть виходить грудочками між пальцями. Часто гриб неприємно пахне. Таку гливу не можна їсти і маринувати.
Детальніше про проблему перезволоженого субстрату читайте тут.
Білі нарости або біла сіточка на капелюшку гливи, схожі на манну крупу або сітку, утворюються при низьких температурах у поєднанні з високим рівнем CO2 у камері вирощування.
Ця біла "манна крупа" є так званим вторинним міцелієм - гіфи утворюються на капелюшку при несприятливих умовах зовнішнього середовища. З таких гіф на капелюшку гриба можуть навіть з'явитися невеликі примордії.
Такі гриби можна їсти - якщо переконати покупця, що з ними все гаразд.
Білий наліт на грибах також може бути від спор. Він має зовсім інший вигляд, виглядає як пил і осідає не тільки на капелюшку гриба, але і на інших поверхнях.
Білий пух буває і на дрібних грибах, він схожий на дрібні лусочки і легко стирається пальцем.
При значному підвищенні вологості (на 3-5%) з одночасним підвищенням концентрації СО2 з'являються нарости по краю капелюшка, що мають вигляд прищів (маленьких бугорців).
У сильні морози (нижче мінус 12С) зовнішнє повітря містить мало вологи.
Якщо використовується переважно морозне зовнішнє повітря і низький відсоток рециркуляції, то виникає парадокс: форсунки зволоження працюють на максимальному режимі, але вологість все одно низька.
Відбувається це тому, що потік повітря не встигає вбирати вологу, так як швидкість потоку висока, а часу взаємодії повітря з форсунками мало.
Тому багато грибників вішають насадки в самій камері, під стелею.
Якщо їх періодично включати, не важливо - чи від таймера, чи від датчика вологості - на гливи утворюється хвилястий край, а часто хвилястим стає весь капелюшок гриба.
Особливо дивна кучерявість виникає, якщо повітря в повітроводах зовсім не зволожується і з них виходить потік сухого повітря, який тепліше ніж повітря в камері.
Нерідкі випадки, коли на капелюшку таких плодів видно лусочки, як на фото - це відмерлі злущені клітини шкіри. Ці лусочки, які схожі на лупу, особливо помітні з лівого боку грони.
Відрегулюйте вентиляцію, щоб використовувати мінімальну кількість зовнішнього повітря. Але, при цьому, форма капелюшки гливи повинна бути прийнятною для продажу.
Якщо у сильні морози немає можливості прогріти камеру для вирощування, кожні 4-5 годин поступово знижуйте температуру на 1-2°C.
Не забудьте також знизити вологість відповідно до паспорта вашого сорту!
При низьких температурах гриби ростуть повільно, але мають гарну форму, якщо кількість вологи, вуглекислого газу і температура знаходяться в рівновазі.
Якщо в нормі штам має сіре забарвлення, то при різкому перепаді температури він, швидше за все, посиніє.
Зауважте, що температура в кімнаті для вирощування повинна різко знизитися, щоб викликати посиніння.
Чим молодшими були гриби на момент зниження температури, тим вище ймовірність зміни кольору капелюшки.
Що в цьому випадку відбувається з примордіями?
Є два варіанти розвитку подій:
Примордії синіють – тоді у них є шанс вижити. Вони виростуть і стануть сіро-блакитного кольору.
Важлива умова – підвищувати температуру в камері для вирощування поступово! При різкому підвищенні температури гриби потонуть в конденсаті.
Якщо зародки стають коричневими або жовтими, це означає, що вони мертві.
Якщо камера для вирощування опалюється піччю або котлом на дровах, то глива може отруїтися пічними газами.
Плоди при цьому набувають невластиву цьому сорту забарвлення зі світло-коричневим відтінком.
При подальшому впливі диму з'являється:
Димові гази можуть надходити в камеру двома шляхами:
При закачуванні у камеру вирощування свіжого повітря, коли дме вітер певного напрямку або дим «стеле» по землі.
Засмоктувати через щілини в стінах або дверних отворах, якщо поруч знаходиться котельня.
Такі гриби не їдять. Швидше за все, зміна кольору шапочки пов’язана з частковим розчиненням оксидів сірки у вологому повітрі камери вирощування.
Конденсат осідає на капелюшках, а оскільки в ньому міститься незначна домішка кислот, що утворюються з оксидів сірки, порушується розвиток пластинок гриба (гіменофору) і гриб гине.
Через коливання вологи в приміщенні для вирощування на капелюшку з'являються темні, радіально розбіжні смуги.
Це розриви клітинних шарів, які утворилися в ті години, коли вологість була найменшою.
На деяких грибах смужки чорні і покупці бояться купувати такий продукт.
На фото - друза, що виросла при коливаннях вологості від 80 до 86%.
Дисковий зволожувач вмикали лише двічі на день, плюс поливали підлогу.
Зверніть також увагу на загнуті вниз і хвилясті краї гливи.
При виникненні такої проблеми необхідно налаштувати систему зволоження, щоб не було коливань вологості.
Дивіться мої бескоштовні відео тут